Green Blue Red

Народні депутати України підтримали громадську ініціативу щодо встановлення «Національного дня пам’яті жертв туберкульозу»

PDFPrintE-mail

Народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я на засіданні Комітету, що відбулося 4 вересня 2018 року, було ухвалено рішення підтримати громадську ініціативу, започатковану БО «Фундація «Громадський рух «Українці проти туберкульозу», Всеукраїнською асоціацією людей, які перехворіли на туберкульоз «Сильніші за ТБ» та Коаліцією організацій «Зупинимо туберкульоз разом», – встановити «Національний день вшанування пам’яті жертв туберкульозу», що проводитиметься у день смерті Лесі Українки від туберкульозу – 1 серпня.

 

Туберкульоз продовжує залишатися для народу України складною і не перебореною медичною та соціальною проблемою. За 23 роки, що минули від часу оголошення епідемії, в Україні не відбулося суттєвих зрушень у боротьбі із туберкульозом.

Епідемія туберкульозу в Україні, як і раніше, являє собою величезний виклик для системи охорони здоров’я країни. Надзвичайну небезпеку становить стрімко зростаюча поширеність випадків хвороби з множинною лікарською стійкістю, що становить смертельну небезпеку для населення України, зважаючи на низький рівень виліковності цієї форми туберкульозу. Україна залишається однією з п’яти країн з найвищим рівнем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз у Східній Європі та Центральній Азії.

Паличка Коха – збудник захворювання на туберкульоз – не розрізняє соціального статусу і з однаковою ефективністю заражає бідних і багатих. Високий темп життя, інформаційний пресинг, постійний «брак часу», а, отже, нерегулярне і незбалансоване харчування − це все стресові моменти, які призводять до зниження захисних сил організму і сприяють розвитку захворювання. Разом з тим, туберкульоз − безумовно, соціальна хвороба. Туберкульоз − захворювання, яке безпосередньо залежить від способу життя населення, якості харчування. Складне соціально-економічне становище України, безробіття, велика кількість людей, які не можуть повноцінно харчуватися, стреси, соціальна необлаштованість − все це істотно підвищує ризик зараження і розвитку туберкульозу.

Суттєво погіршує ситуацію з туберкульозом виникнення нових груп ризику – вимушені переселенці із тимчасово окупованої АР Крим, зони збройного конфлікту на сході України, воїни АТО, які повертаються із зони конфлікту, безробітні, пенсіонери та інші.

Історія знає надзвичайно багато прикладів, коли туберкульоз вражав відомих, талановитих, соціально активних, надзвичайно енергійних і працездатних людей.

Серед видатних постатей – Леся Українка, яка вела мужню боротьбу із своєю недугою. Втім туберкульоз не зміг зламати сили Лесиного духу, адже вона встигла залишити по собі літературні шедеври справді світового значення. Хвороба виснажувала фізично та духовно. І тоді вона пише свою знамениту поезію «CONTRA SPEM SPERO!», яка стала маніфестом її боротьби із хворобою:

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

І далі:

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать,

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

В одному із своїх листів до матері Леся Українка написала: «… се вже, може, й не зовсім нормально, але мені здається, що я маю перед собою якусь битву, з якої вийду переможцем, або зовсім не вийду. Коли у мене справді є талан, то він не загине, − то не талан, що погибає від туберкульозу чи істерії. Нехай і заважають мені сі лиха, але зате, хто зна, чи не кують вони мені такої зброї, якої нема в інших, здорових людей».

Мудрість держави полягає в тому, щоб своєю любов’ю і милосердям до страждаючих зміцнити в них віру і надію на одужання. Леся Українка лише перша в нашому списку відомих людей з усього світу, постраждалих від туберкульозу. Ось далеко неповний їх перелік: письменники і поети − Михайло Коцюбинський, Степан Руданський, Максим Горький, Джордж Байрон, Шолом-Алейхем, Ілля Ільф, Олександр Грін, Віссаріон Бєлинський, Микола Добролюбов, Борис Грінченко, Федір Достоєвський, Антон Чехов, Роберт Стівенсон, Семен Надсон, Олексій Кольцов, Іван Нікітін, Шандор Петефі, Енн Бронте, Андре Жид, Анна Ахматова, Алан Сіллітоу, Франц Кафка, Олександр Бєляєв, Дмитро Мамін-Сибіряк, Альберто Моравіа, Фрідріх Шиллер, Олександр Купрін, Василь Гроссман; композитори і музиканти − Фредерік Шопен, Нікола Паганіні, Йозеф Гайдн, Карл фон Вебер, Ігор Стравінський, Олександр Варламов; актори − Вів’єн Лі, Сара Бернар; філософи − Бенедикт Спіноза, Альбер Камю; художник Ісаак Левітан, вчений Володимир Вернадський та багато інших.

Ці видатні особистості, які страждали від туберкульозу, зробили неоціненний внесок в скарбницю світової культури і розвиток сучасної цивілізації. При цьому немає сумніву, що своєї величі вони досягли якраз завдяки своїй високій працездатності, фізичній і соціальній активності.

Поширення в українському суспільстві правдивої інформації щодо життя цих людей, їх творчості та мужньої боротьби із підступною хворобою в ті часи, коли вона вважалася невиліковною, повинна стати невід’ємною частиною державної політики у сфері протидії захворюванню на туберкульоз. Цим ми можемо значно вплинути на суспільну свідомість наших співвітчизників в їх ставленні до туберкульозу та до хворих на туберкульоз, а самих хворих стимулювати до лікування, одужання та повернення до соціально активного і здорового життя.

З метою вшанування пам’яті померлих та постраждалих від туберкульозу і попередження сучасників про небезпеку цієї хвороби, Коаліція організацій «Зупинимо туберкульоз разом», БО «Українці проти туберкульозу» та Всеукраїнська асоціація людей, які перехворіли на туберкульоз «Сильніші за ТБ» започаткували громадську ініціативу відзначати щороку 1 серпня – день смерті Лесі Українки як «Національний день вшанування пам’яті жертв туберкульозу», адже саме історія життя і творчості Лесі Українки є найбільш яскравим прикладом непереможності людського духу у боротьбі із хворобою.

Згадані організації звернулися до української влади із закликом підтримати громадську ініціативу про оголошення 1 серпня – день смерті Лесі Українки − «Національним днем вшанування пам’яті жертв туберкульозу» та прийняти з цього приводу відповідний правовий акт. Було також запропоновано розмістити в м. Києві на площі Лесі Українки біля її пам’ятника пам’ятний знак на честь жертв туберкульозу в Україні та всьому світі.

4 вересня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України, на якому за дорученням Голови Верховної Ради України пана Андрія Парубія було ухвалено рішенння  підтримати громадську ініціативу про оголошення 1 серпня – день смерті Лесі Українки від туберкульозу − «Національним днем вшанування пам’яті жертв туберкульозу» про що своїм листом поінформувала Голова Комітету пані Ольга Богомолець.

І завершити хочемо словами великого українського вченого світового значення Володимира Вернадського, який також хворів на туберкульоз: «Понад усе необхідна зараз сила духу, спокійна сміливість думки і не боязкість розуму». Чи не потрібно все це нам зараз?!

Коаліція організацій «Зупинимо туберкульоз разом»

БО «Українці проти туберкульозу

Всеукраїнська асоціація людей, які перехворіли на туберкульоз «Сильніші за ТБ»

Контактна інформація: sitchen@ukr.netsitchen194@gmail.com