Green Blue Red

Переслідування журналістів в Україні в зв’язку з їх професійною діяльністю

PDFPrintE-mail

11026665«Репортери без кордонів»

Національні спілки журналістів у Америці, Європі, Британії

Європейська Федерація Журналістів

Національна спілка журналістів України

До Європарламенту

OPEN MediaHub

«Інститут масової інформації»

«Детектор медіа»

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

Центр демократії та верховенства права

«Інтерньюз Україна»

Могилянська школа журналістики.

Посольства США, країн Євросоюзу та ряду інших країн в Україні

Глобальний Фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Зацікавлені сторони

Шановні пані та панове,

Надаю до Вашої уваги матеріал про переслідування журналістів в Україні в зв’язку з їх професійною діяльністю.

З повагою, Ігор Горбасенко, журналіст – розслідувач, Україна.

  

Ще раз про переслідування журналістів в Україні в зв’язку з їх професійною діяльністю. Чергове намагання замовчати тему ефективності використання донорських коштів сфері охорони здоров’я.

У рейтингу свободи слова від «Репортерів без кордонів» Україна посіла негативне 96 місце з 180 країн.

На жаль, об'єктивне висвітлення журналістами медичної тематики в Україні зустрічає опір, який дедалі приймає форми відвертого цькування, не тільки з боку діючих гілок влади, а і з боку тісного кола організацій громадського суспільства, що традиційно отримують велике фінансування від закордонних донорів.

Два роки тому:

10 листопада 2018 року, член Національної спілки журналістів України, Ігор Горбасенко, оприлюднив журналістське розслідування під назвою “Медичний центр здоров’я та реабілітації «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ.» Брехня і реальність».

У матеріалах розслідування йшла мова стосовно запобігання використання благодійних коштів, наданих Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією та іншими донорами, для отримання прибутку приватними особами.

Матеріали стосувались діяльності створеного у 2016 році Товариства з обмеженою відповідальністю ««Медичний центр здоров’я та реабілітації «100 відсотків життя» (далі –Центр) та його одноосібного засновника і учасника - Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД»(скорочено-БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» (далі - Мережа).

Основні, але далеко не всі, акценти діяльності Центру, що були висвітлені у журналістському розслідуванні:

1.Категоричне наполягання керівних осіб Мережі (Дмитро Шерембей, Віталій Ткачук) на виключно неприбутковому статусі Медичного центру, публічно висловлене у засобах масової інформації;

Хоча посадові особи Мережі і Центру ще при розробці статуту Центру чудово знали, що згідно свого статуту – Медичний Центр діє саме «для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку».

2.Наполягання керівних осіб Мережі, публічно висловлене і викладене у засобах масової інформації. що «прибуток буде лягати не в кишеню, а буде інвестуватись в медичні послуги»;

Хоча в статуті Центру перераховані «кишені» для отримання дивідендів: учасники товариства, а це фізичні особи, в тому числі громадяни іноземних держав, мають право брати участь в розподілі прибутку товариства та одержувати його частку дивідендів.

Тобто, за гроші платників податків розвинутих країн, які вкладають кошти в Глобальний фонд, побудована структура, яка покликана приносити прибуток в приватні кишені.

3.І хоча Медичний центр зареєстрований як заклад охорони здоров’я, в його статут засновники заклали і зареєстрували:

діяльність страхових агентів і брокерів; збір, переробка та/або утилізація відходів виробництва та вторинних ресурсів; грошове та фінансове посередництво; оптову торгівлю за винагороду чи на основі контракту; надання послуг саун, косметологічних та масажних кабінетів; зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Статутний капітал Центру, внесений Мережею, що визначає, згідно законодавству України, мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів, складає 2000 гривень. (не досягає 80 доларів США). і це при умові закладеної в статуті зовнішньоекономічної діяльності.

4.Резервний фонд Центру, утворений відповідно до законодавства України, для скорочення ризиків ведення Центром бізнесу, має становити величину, яка дорівнює близько 20 доларів США. І який фігуранти так і не створили за 2 роки.

Про невдалі і ризиковані бізнес-експерименти Мережі із коштами Глобального Фонду ще у 2012 році звітував Офіс Генерального інспектора Глобального фонду по результатам аудиту GF-ОГІ-016 3 серпня 2012 року.

І знов з’являється такий собі бізнес Медичного центру із резервним фондом у 20 доларів США для скорочення ризиків.

Не можна виключати, що такий український бізнес влаштовує керівництво Глобального Фонду, але питання – чи влаштовує він платників податків країн – донорів до Глобального Фонду, зокрема, США?

5.Полтавська клініка, (Медичний Центр у м. Полтава, прим. Авт.) яку відкрили восени 2016 року, стала прибутковою вже через шість місяців після відкриття. Самою затребуваною виявилася наркологія, наголосив у ЗМІ керівник відділу соціального підприємництва Мережі Ярослав Бляхарський.

6.Якщо вважати окупність за півроку з 2016 року - за світовими мірками – надприбутком, то як розуміти у 2018 році загадковий розмір статутного капіталу у еквіваленті до 80$ США і відсутність тривалий час резервного фонду у еквіваленті до 20$ США у Медичному центрі? 

У наш час:

Через 2 роки після опублікування журналістського розслідування, 08 листопада 2020 року, дві організації – Мережа і Центр, за підписами їх керівників – Д.Шерембея і О.Даниленка , подали позовну заяву до суду з звинуваченнями журналіста - розслідувача саме в тих моментах, які чітко ними ж закладені у власному статуті Медичного центру, а саме, – щодо запрограмованої можливості приносити прибуток, в тому числі у приватні кишені; щодо ризикованості бізнесу, щодо доведення до громадськості детального звіту про результати фінансової діяльності Центру у Полтаві. 

Є багато питань, на які з об’єктивних чи суб’єктивних причин не було отримано відповідей при проведенні журналістського розслідування. І участь у судовому процесі надає можливість отримати в судовому порядку матеріали для подальшого журналістського розслідування.

Вбачається намагання будь-якою ціною закрити рота і скомпрометувати журналіста, який уважно і об’єктивно аналізує діяльність ряду громадських формувань в Україні.

Окремої уваги в сенсі зустрічного позову до теперішніх позивачів заслуговує позовна фразеологія Дмитра Шерембея та О. Даниленка на адресу журналіста - розслідувача на кшталт: «поширення недостовірної інформації не є випадковим, і має на меті маніпулювання громадською думкою…», «під якими автор має на увазі учасників…», «вчинення тиску на організацію..», «відповідач умисно поширив недостовірну інформацію щодо позивачів», таке інше.

Взагалі, наявність позову із звинуваченнями журналіста має розцінюватись як намагання переслідування української критичної журналістики - розслідувань.

І це є наріжний камінь і яскрава перевірка об’єктивності української Феміди.

Із повним текстом журналістського розслідування можна ознайомитись в мережі Інтернет за адресою: http://interhealth.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=428:1-1100-r-&catid=34:2008-10-16-06-57-24&Itemid=18

Р.S.Всі фактичні дані наведені із матеріалів розслідування на час його написання.

Ігор Горбасенко, журналіст-розслідувач, Україна

Офіційний сайт Солом'янської районної в місті Києві адміністрації

Контактна інформація: sitchen@ukr.netsitchen194@gmail.com